ціджений
ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ціди́ти; той, якого цідили.
2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений.
Ціджений бульйон.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ціджений — [ц’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ціджений — ці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ціджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цідити. 2》 у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ціди́ти. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон. Словник української мови в 11 томах