ціджений
ці́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цідити.
2》 у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ціджений — [ц’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ціджений — ці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ціди́ти; той, якого цідили. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон. Словник української мови у 20 томах
- ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ціди́ти. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон. Словник української мови в 11 томах