1. Словник української мови у 20 томах

цідилок

ЦІДИ́ЛОК, лка, ч., розм.

Те саме, що ціди́лко.

Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (І. Нечуй-Левицький);

Біля порога на кілку – глечик, металевий блискучий цідилок (Григорій Тютюнник);

* У порівн. Ранкове сонце пробилося крізь каламутну млу й тепер висіло над селом, наче великий полотняний цідилок із сиром, набряклим сировоткою (Є. Гуцало);

* Образно. * У порівн. На плечі сідав дощ. Надокучливий, як мошкара. Небо розвішало дірявий цідилок, а він просіював і просіював літній сум... (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цідилок — ціди́лок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цідилок — -лка, ч., розм. Те саме, що цідилко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цідилок — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Словник синонімів української мови
  4. цідилок — Ціди́лок, -лка; -ди́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цідилок — ЦІДИ́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283); Біля порога на кілку — глечик, металевий блискучий цідилок (Тют., Вир, 1964, 358); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. цідилок — Цідилок, -лка м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока. Богод. у. Черк. у. Словник української мови Грінченка