цідилок

ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Бедзик); Над посудом по стінах висять сита, цідила (Г. Хоткевич); Ганна Федорівна, не кваплячись, підняла з долівки цідилок, сполоснула його під умивальником (С. Добровольський); По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цідилок — ціди́лок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цідилок — ЦІДИ́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (І. Нечуй-Левицький); Біля порога на кілку – глечик, металевий блискучий цідилок (Григорій Тютюнник); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. цідилок — -лка, ч., розм. Те саме, що цідилко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цідилок — Ціди́лок, -лка; -ди́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цідилок — ЦІДИ́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283); Біля порога на кілку — глечик, металевий блискучий цідилок (Тют., Вир, 1964, 358); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. цідилок — Цідилок, -лка м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока. Богод. у. Черк. у. Словник української мови Грінченка