цікавенький

ЦІКА́ВЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до ціка́вий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікавенький — ціка́венький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. цікавенький — -а, -е. Пестл. до цікавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цікавенький — ЦІКА́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ціка́вий. Словник української мови в 11 томах
  4. цікавенький — Цікавий, -а, -е 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Шевч. 19. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. Гн. II. 28. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35). Словник української мови Грінченка