цікавистий

ЦІКА́ВИСТИЙ, е.

Який має риси допитливості.

Хлопець з природи цікавистий і перенятливий, він придивлявся до природи, прислухався до гомону її і переймався вражінням [вражіннями] її (О. Кониський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me