цікавистий
ЦІКА́ВИСТИЙ, е.
Який має риси допитливості.
Хлопець з природи цікавистий і перенятливий, він придивлявся до природи, прислухався до гомону її і переймався вражінням [вражіннями] її (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me