цілина
ЦІЛИНА́, и́, ж.
1. Ще не оброблювана, не орана земля.
Народ зійшовсь та гук такий підняв, Мов цілину п'ять плугів орють (Є. Гребінка);
Онися скопал цілину довгою смужкою, засіяла квітками й звеліла Моссаковському прочистити туди доріжку (І. Нечуй-Левицький);
Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена... (О. Гончар);
// Недавно освоєні землі.
[Ольга:] Наш факультет збирається їхати на цілину (О. Корнійчук);
– Наша молодь зуміла швидко і ефективно завоювати цілину (М. Чабанівський);
// перен. Те, що не зазнало людського впливу, незаймане, необроблене.
[Ізоген:] Та ти ж їх просвітив Христовим словом: [Мартіан:] Зерно зродило плід занадто буйний, упавши на добірну цілину (Леся Українка);
– Гюлле – це паросток зеленої лози, що з нього можна гнути все, – міркував Ремо. – Її мозок – це цілина, де можна [може] буйно розцвісти і дати плід всяка рослина (Олесь Досвітній);
Велетенський плуг, що переорює стару цілину життя, увійшов у поезію Тичини образом нового епосу (А. Малишко).
2. Місце без доріг, неходжене, неїжджене.
Не йшов плаєм коло ріки, а пішов упоперек, через верх, без дороги, направці лісовою цілиною (Г. Хоткевич);
Він без дороги йде все цілиною, з усмішкою твої стежки мина, і бачиш ти, що він вже під горою, де спить твоя царівна чарівна (Леся Українка);
Сахно побачила, як мотоцикли відокремились від гурту, звернули з дороги на цілину й побігли їй навперейми (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- цілина — Цілина́. Повний обсяг. Кождий присуд є притакливий або заперечний, але те притакненє (тверджене) або заперечене може відносити ся до цілини обсягу предмету, або лиш до якоїсь частини його. Українська літературна мова на Буковині
- цілина — Новина, переліг, обліг, пар; П. щось незаймане <�необроблене, сирове>. Словник синонімів Караванського
- цілина — див. ґрунт; Земля Словник синонімів Вусика
- цілина — цілина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цілина — -и, ж. 1》 Ще не оброблювана, не орана земля. || Недавно освоєні землі. || перен. Те, що не зазнало людського впливу, незаймане, необроблене. Піднімати цілину. 2》 Місце без доріг, неходжене, неїжджене. 3》 перен. Про неосвоєні запаси чого-небудь. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілина — Необроблювані землі. Універсальний словник-енциклопедія
- цілина — підніма́ти (ора́ти, зо́рювати і т. ін.) цілину́. Працюючи над чим-небудь, прокладати нові шляхи, виробляти нові підходи до чого-небудь. Звичайний критик .. мусить сам вироблювати перспективу, вгадувати значення, вияснювати прикмети даного автора, мусить .. орати цілину (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
- цілина — ЦІЛИНА́ (ще не оброблена земля), ПЕРЕЛІ́Г, НОВИНА́, НЕЗАЙМА́НЩИНА. Народ зійшовсь та гук такий підняв, Мов цілину п'ять плугів орють (Є. Гребінка); Мені наснились рідні перелоги, В розливах нив співучі трактори (М. Словник синонімів української мови
- цілина — Цілина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цілина — ЦІЛИНА́, и́, ж. 1. Ще не оброблювана, не орана земля. Народ зійшовсь та гук такий підняв, Мов цілину п’ять плугів орють (Греб., І, 1957, 68); Онися скопал цілину довгою смужкою, засіяла квітками й звеліла Моссаковському прочистити туди доріжку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах