цілушка
ЦІЛУ́ШКА, и, ж., розм.
Те саме, що окра́єць 1.
Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Г. Косинка);
– Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... – І хліба цілушку ячмінну З мішка фронтовик діставав (Я. Шпорта);
* Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілушка — див. хліб Словник синонімів Вусика
- цілушка — цілу́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- цілушка — цілу́шка (цілю́шка) окраєць (хліба)(м, ср, ст): Спочатку я не розумів, чому на сніданок всі так скоро біжать, а бігли тому, що кожен хотів захопити цілушку з пшеничного хліба – дуже смачну (Шанковський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цілушка — -и, ж., розм. Те саме, що окраєць 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілушка — ОКРА́ЄЦЬ (скибка, відрізана від непочатого краю хлібини), ЦІЛУ́ШКА розм., ОКРА́ЙОК розм. Скиба стоїть над столом із хлібиною. Одрізав окраєць — поклав на тарілку (А. Головко); По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Словник синонімів української мови
- цілушка — Цілу́шка, -шки, -шці; -лу́шки, -лу́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цілушка — ЦІЛУ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що окра́єць 1. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Кос. Словник української мови в 11 томах
- цілушка — Цілушка, -ки ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у. Словник української мови Грінченка