цілушка

ЦІЛУ́ШКА, и, ж., розм.

Те саме, що окра́єць 1.

Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Г. Косинка);

– Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... – І хліба цілушку ячмінну З мішка фронтовик діставав (Я. Шпорта);

* Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілушка — див. хліб Словник синонімів Вусика
  2. цілушка — цілу́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цілушка — цілу́шка (цілю́шка) окраєць (хліба)(м, ср, ст): Спочатку я не розумів, чому на сніданок всі так скоро біжать, а бігли тому, що кожен хотів захопити цілушку з пшеничного хліба – дуже смачну (Шанковський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. цілушка — -и, ж., розм. Те саме, що окраєць 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цілушка — ОКРА́ЄЦЬ (скибка, відрізана від непочатого краю хлібини), ЦІЛУ́ШКА розм., ОКРА́ЙОК розм. Скиба стоїть над столом із хлібиною. Одрізав окраєць — поклав на тарілку (А. Головко); По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Словник синонімів української мови
  6. цілушка — Цілу́шка, -шки, -шці; -лу́шки, -лу́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цілушка — ЦІЛУ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що окра́єць 1. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Кос. Словник української мови в 11 томах
  8. цілушка — Цілушка, -ки ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у. Словник української мови Грінченка