цілунок
ЦІЛУ́НОК, нку, ч.
Те саме, що поцілу́нок.
Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно, Яким числом твоїх цілунків неоцінних Украй і через край задовольнився б я?.. (М. Зеров);
Я ще сам не знав любові трунку, Що в коханні є снаги напій, Знав лиш в материнському цілунку Я одне благословення в бій (Я. Шпорта);
– Твої цілунки лящали з покоїв панни Подолянки – на цілі гони, мій братику гіркий... (О. Ільченко);
* Образно. Ах, серце, пий! Повітря – мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле цілунок Такий чудовий та сумний (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілунок — див. ПОЦІЛУНОК. Словник синонімів Караванського
- цілунок — [ц'ілунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іy Орфоепічний словник української мови
- цілунок — цілу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цілунок — -нку, ч. Те саме, що поцілунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілунок — ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Словник синонімів української мови
- цілунок — ЦІЛУ́НОК, нку, ч. Те саме, що поцілу́нок. Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно, Яким числом твоїх цілунків неоцінних Украй і через край задовольнився б я?.. (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах