цілунок

ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Нечуй-Левицький); О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп'яніння? (М. Рильський); Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Ю. Смолич); (Михайло:) Зате ж, як і запечеться (вареник) в цій приправі, прямо — безе! (Тетяна:) Що ти сказав, сину? (Михайло:) Безе! Поцілунок! (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілунок — див. ПОЦІЛУНОК. Словник синонімів Караванського
  2. цілунок — [ц'ілунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іy Орфоепічний словник української мови
  3. цілунок — цілу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. цілунок — ЦІЛУ́НОК, нку, ч. Те саме, що поцілу́нок. Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно, Яким числом твоїх цілунків неоцінних Украй і через край задовольнився б я?.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. цілунок — -нку, ч. Те саме, що поцілунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цілунок — ЦІЛУ́НОК, нку, ч. Те саме, що поцілу́нок. Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно, Яким числом твоїх цілунків неоцінних Украй і через край задовольнився б я?.. (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах