цінність

ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна.

Посилка з оголошеною цінністю;

Мінова цінність продукту.

2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість.

Творилися нові сили в народі, народжувалися нові цінності (Ірина Вільде);

– Ми будемо творити цінності для народу. Але професії в нас будуть різні (О. Донченко);

Оперуючи невеликою кількістю кольорів, вишивальниця, завдяки вдалій композиції, створює високі декоративні цінності (з наук. літ.);

Якщо людину вирізняє з натовпу лише її одяг, вона щохвилини може втратити свою перевагу. Певно, є інші цінності, постійніші? Такою може бути лише духовність (В. Дрозд);

// Цінний предмет.

В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон і здано губернському казначею по акту [за актом] (О. Гончар).

3. Важливість, значущість чого-небудь.

Товщина твору є сумнівна цінність, швидше – хиба (С. Васильченко);

Харчова цінність риби обумовлена головним чином вмістом білків і жирів (з наук.-попул. літ.);

Твори визначних майстрів портрета – Рєпіна або Сєрова, Веласкеса або Рембрандта – не втратили і ніколи не втратять для нас своєї цінності через, те, що в них, крім великої майстерності, відчувається світогляд епохи, система поглядів художників (з наук. літ.);

Велику цінність у літературній спадщині Б. Грінченка становлять оповідання (з газ.).

Відпра́влення з оголо́шеною ці́нністю див. відпра́влення;

(1) Матеріа́льні ці́нності, екон. – всі предмети (земля, будівлі, речі побуту і т. ін.), що мають певну вартість, ціну.

Скільки матеріальних цінностей, а з ними і людського щастя принесла ота дружба наукових працівників з колгоспом (І. Волошин);

(2) Худо́жня ці́нність, спец. – ступінь значимості виробу як елемента середовища й життєдіяльності, що в процесі контактуестетично впливає на людиу.

◇ Надава́ти / нада́ти зна́чення (ваги́, ці́нності) див. надава́ти²;

(3) Переоці́нка ці́нностей (д) див. переоці́нювати;

Переоці́нювання (переоці́нка) [всіх] ці́нностей див. переоці́нювання;

Переоці́нювати / переоціни́ти [всі] ці́нності див. переоці́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цінність — В соціальній роботі це поняття вживається для позначення принципів і норм, що виражають морально-естетичні установки соціальної роботи. англ. value; нім. Wert m –es, -e; угор. érték; рос. ценность. Словник із соціальної роботи
  2. цінність — Вартість, ЦІНА, (річ) КОШТОВНІСТЬ; мн. ЦІННОСТІ, (культурні) надбання, (моральні) стандарти, ідеали. Словник синонімів Караванського
  3. цінність — [ц’ін':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. цінність — 1. скарб, скарби, скарбона, клейноди, див. дорогоцінність 2. вартість, ціна хохл. (ценность) вартість Словник чужослів Павло Штепа
  5. цінність — ці́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. цінність — -ності, ж. 1》 Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю. Мінова цінність продукту. 2》 перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. || Цінний предмет. Матеріальні цінності ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цінність — переоці́нювати / переоціни́ти (всі) ці́нності. Серйозно переосмислювати і змінювати погляди, уявлення і т. ін. — Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані,— говорив цей погляд,— доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий... Фразеологічний словник української мови
  8. цінність — ЦІННІСТЬ — термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання — що таке... Філософський енциклопедичний словник
  9. цінність — ВА́РТІСТЬ (позитивна якість, властивість), ЦІ́ННІСТЬ, ЗНАЧУ́ЩІСТЬ. Тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (М. Коцюбинський); Велику цінність у літературній спадщині... Словник синонімів української мови
  10. цінність — Ці́нність, -нности, -нності, -нністю; -нності, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. цінність — ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю; Мінова цінність продукту. 2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. Словник української мови в 11 томах