цінність
ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж.
1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна.
Посилка з оголошеною цінністю; Мінова цінність продукту.
2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість.
Творилися нові сили в народі, народжувалися нові цінності (Вільде, Б’є восьма, 1945, 83);
— Ми будемо творити цінності для народу. Але професії в нас будуть різні (Донч., V, 1957, 247);
Оперуючи невеликою кількістю кольорів, вишивальниця, завдяки вдалій композиції, створює високі декоративні цінності (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 5);
// Цінний предмет.
В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон і здано губернському казначею по акту (Гончар, II, 1959, 74).
Матеріа́льні ці́нності, ек.— всі предмети (земля, будівлі, речі побуту і т. ін.), що мають певну вартість, ціну.
Скільки матеріальних цінностей, а з ними і людського щастя принесла ота дружба наукових працівників з колгоспом (Вол., Озеро.., 1959, 51).
3. Важливість, значущість чого-небудь.
Товщина твору є сумнівна цінність, швидше — хиба (Вас., IV, 1960, 55);
Харчова цінність риби обумовлена головним чином вмістом білків і жирів (Технол. пригот. їжі, 1957, 31);
Твори найкрупніших майстрів портрета — Рєпіна або Сєрова, Веласкеса або Рембрандта — не втратили і ніколи не втратять для нас своєї цінності через, те, що в них, крім великої майстерності, відчувається світогляд епохи, система поглядів художників (Мист., 1, 1959, 34).
♦ Надава́ти ці́нності — те саме, що Надава́ти зна́чення ( див. надава́ти²).
Надаючи великої цінності люцерні, як надійному джерелу кормів, радгосп розширив її посіви до шестисот гектарів (Хлібороб Укр., 2, 1969, 6);
Переоці́нка [всіх] ці́нностей див. переоці́нка;
Переоці́нювання [всіх] ці́нностей — те саме, що Переоці́нка [всіх] ці́нностей ( див. переоці́нка).
Іде напружене переоцінювання цінностей (Еллан, II, 1958, 177);
Переоці́нювати (переоціни́ти) [всі] ці́нності див. переоці́нювати.
Значення в інших словниках
- цінність — В соціальній роботі це поняття вживається для позначення принципів і норм, що виражають морально-естетичні установки соціальної роботи. англ. value; нім. Wert m –es, -e; угор. érték; рос. ценность. Словник із соціальної роботи
- цінність — Вартість, ЦІНА, (річ) КОШТОВНІСТЬ; мн. ЦІННОСТІ, (культурні) надбання, (моральні) стандарти, ідеали. Словник синонімів Караванського
- цінність — [ц’ін':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- цінність — 1. скарб, скарби, скарбона, клейноди, див. дорогоцінність 2. вартість, ціна хохл. (ценность) вартість Словник чужослів Павло Штепа
- цінність — ці́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цінність — ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю; Мінова цінність продукту. 2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. Словник української мови у 20 томах
- цінність — -ності, ж. 1》 Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю. Мінова цінність продукту. 2》 перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. || Цінний предмет. Матеріальні цінності ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цінність — переоці́нювати / переоціни́ти (всі) ці́нності. Серйозно переосмислювати і змінювати погляди, уявлення і т. ін. — Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані,— говорив цей погляд,— доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий... Фразеологічний словник української мови
- цінність — ЦІННІСТЬ — термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання — що таке... Філософський енциклопедичний словник
- цінність — ВА́РТІСТЬ (позитивна якість, властивість), ЦІ́ННІСТЬ, ЗНАЧУ́ЩІСТЬ. Тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (М. Коцюбинський); Велику цінність у літературній спадщині... Словник синонімів української мови
- цінність — Ці́нність, -нности, -нності, -нністю; -нності, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)