цінність

ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна.

Посилка з оголошеною цінністю; Мінова цінність продукту.

2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість.

Творилися нові сили в народі, народжувалися нові цінності (Вільде, Б’є восьма, 1945, 83);

— Ми будемо творити цінності для народу. Але професії в нас будуть різні (Донч., V, 1957, 247);

Оперуючи невеликою кількістю кольорів, вишивальниця, завдяки вдалій композиції, створює високі декоративні цінності (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 5);

// Цінний предмет.

В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон і здано губернському казначею по акту (Гончар, II, 1959, 74).

Матеріа́льні ці́нності, ек.— всі предмети (земля, будівлі, речі побуту і т. ін.), що мають певну вартість, ціну.

Скільки матеріальних цінностей, а з ними і людського щастя принесла ота дружба наукових працівників з колгоспом (Вол., Озеро.., 1959, 51).

3. Важливість, значущість чого-небудь.

Товщина твору є сумнівна цінність, швидше — хиба (Вас., IV, 1960, 55);

Харчова цінність риби обумовлена головним чином вмістом білків і жирів (Технол. пригот. їжі, 1957, 31);

Твори найкрупніших майстрів портрета — Рєпіна або Сєрова, Веласкеса або Рембрандта — не втратили і ніколи не втратять для нас своєї цінності через, те, що в них, крім великої майстерності, відчувається світогляд епохи, система поглядів художників (Мист., 1, 1959, 34).

Надава́ти ці́нності — те саме, що Надава́ти зна́чення ( див. надава́ти²).

Надаючи великої цінності люцерні, як надійному джерелу кормів, радгосп розширив її посіви до шестисот гектарів (Хлібороб Укр., 2, 1969, 6);

Переоці́нка [всіх] ці́нностей див. переоці́нка;

Переоці́нювання [всіх] ці́нностей — те саме, що Переоці́нка [всіх] ці́нностей ( див. переоці́нка).

Іде напружене переоцінювання цінностей (Еллан, II, 1958, 177);

Переоці́нювати (переоціни́ти) [всі] ці́нності див. переоці́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цінність — В соціальній роботі це поняття вживається для позначення принципів і норм, що виражають морально-естетичні установки соціальної роботи. англ. value; нім. Wert m –es, -e; угор. érték; рос. ценность. Словник із соціальної роботи
  2. цінність — Вартість, ЦІНА, (річ) КОШТОВНІСТЬ; мн. ЦІННОСТІ, (культурні) надбання, (моральні) стандарти, ідеали. Словник синонімів Караванського
  3. цінність — [ц’ін':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. цінність — 1. скарб, скарби, скарбона, клейноди, див. дорогоцінність 2. вартість, ціна хохл. (ценность) вартість Словник чужослів Павло Штепа
  5. цінність — ці́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. цінність — ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю; Мінова цінність продукту. 2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. Словник української мови у 20 томах
  7. цінність — -ності, ж. 1》 Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю. Мінова цінність продукту. 2》 перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. || Цінний предмет. Матеріальні цінності ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. цінність — переоці́нювати / переоціни́ти (всі) ці́нності. Серйозно переосмислювати і змінювати погляди, уявлення і т. ін. — Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані,— говорив цей погляд,— доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий... Фразеологічний словник української мови
  9. цінність — ЦІННІСТЬ — термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання — що таке... Філософський енциклопедичний словник
  10. цінність — ВА́РТІСТЬ (позитивна якість, властивість), ЦІ́ННІСТЬ, ЗНАЧУ́ЩІСТЬ. Тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (М. Коцюбинський); Велику цінність у літературній спадщині... Словник синонімів української мови
  11. цінність — Ці́нність, -нности, -нності, -нністю; -нності, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)