1. Словник української мови у 20 томах

цінувальник

ЦІНУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Те саме, що ціни́тель.

Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе чайківське малярство (І. Нечуй-Левицький);

Школа повинна виховувати вимогливого читача – цінувальника красного письменства (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цінувальник — цінува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цінувальник — -а, ч. Те саме, що цінитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цінувальник — ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись!... Словник синонімів української мови
  4. цінувальник — Цінува́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цінувальник — ЦІНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що ціни́тель. Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе чайківське малярство (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах