цінувальник
ЦІНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що ціни́тель.
Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе чайківське малярство (Н.-Лев., III, 1956, 32);
Школа повинна виховувати вимогливого читача — цінувальника красного письменства (Літ. Укр., 3.IV 1964, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цінувальник — ЦІНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що ціни́тель. Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе чайківське малярство (І. Нечуй-Левицький); Школа повинна виховувати вимогливого читача – цінувальника красного письменства (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- цінувальник — цінува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цінувальник — -а, ч. Те саме, що цінитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цінувальник — ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись!... Словник синонімів української мови
- цінувальник — Цінува́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)