чавлення
ЧА́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ча́ви́ти.
Закони психологічної творчості такі, що, хоч як відчужується дух творця від людського існування, саме екзистенційна біда екзистенційні лещата, які боляче тиснуть і намагаються знищити в людині людське, знищити самого творця, – саме ці гострі інструменти психологічного чавлення диктують творцеві вражаючі мистецькі картини (із журн.);
Садиби Загайтанського поселення складалися з прямокутного в плані житлового будинку, розмірами 6,5х⁷,0 м, а також відкритого з боку вулиці великого двору, в якому розміщувалися вирубані в материковому вапняку тарапани для чавлення винограду і піфосоподібні сокозбірники та сховища для зерна, що закривалися кам'яними покришками (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чавлення — [чаўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- чавлення — ча́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чавлення — -я, с. Дія за знач. чавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чавлення — ЧА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. чави́ти. Словник української мови в 11 томах