чавун
ЧАВУ́Н, ч.
1. род. у́. Сплав заліза з вуглецем та іншими елементами, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби.
Це були величні пам'ятники – з чавуну, з бронзи, з мармуру (С. Журахович);
* У порівн. Остапове чоло сковане думками. Чоло вперте, міцне, мов чавун (К. Гордієнко);
Не всі оті міфічні.. витвори із пшеничного або житнього борошна, а глевкий, беручкий до зубів, важкий, як чавун, чорний, як совість тюремників, шматок пайкового хліба (А. Дімаров).
2. род. а́. Посудина, горщик із такого сплаву.
Мотря встала, розпалила в печі й приставила чавун з водою (І. Нечуй-Левицький);
Господиня принесла чавун теплої води (Олесь Досвітній);
От чавун оцей як становила виварювать, так сміялась, аж реготала, так то швидко закипить (з легенди).
△ (1) Дзерка́льний чаву́н, заст. – чавун з домішкою марганцю, використовуваний у виробництві сталі.
Дзеркальний чавун має білий колір з променистим зломом і вміст марганцю від 10 до 25% (з навч. літ.);
(2) Ковки́й чаву́н – чавун, який одержують із білого чавуну внаслідок тривалого відпалювання (до 25 год.).
Ковкий чавун має велику міцність і добру пластичність (з навч. літ.);
(3) Чу́шковий чаву́н – прогдукт первинного плавлення у вигляді довгастих чушкоподібних зливків із пережимами.
◇ Немо́в (як, ні́би, мов) чавуно́м нали́тий див. нали́тий.
Значення в інших словниках
- чавун — див. ПОСУДИНА Словник синонімів Караванського
- чавун — (посуд), баняк, банячок, казан, казанець, казанок, казаночок, казанчик, чавунець, чавунок, чавунчик Словник синонімів Вусика
- чавун — I [чавун] -уна, м. (на) -ун'і, мн. -уни, -ун'іў (посуд) II [чавун] -уну, м. (на) -ун'і (метал) Орфоепічний словник української мови
- чавун — чаву́н 1 іменник чоловічого роду посудина чаву́н 2 іменник чоловічого роду сплав Орфографічний словник української мови
- чавун — ч. 1》 род. -у. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. 2》 род. -а. Посудина, горщик із такого сплаву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чавун — Сплав заліза з вуглецем (2,5-4,5%) та ін. елементами; ч. одержують з ч.-сирцю у спеціальних печах — вагранках; містить головним чином кремній, марганець, фосфор (чистий ч.), іноді ін. домішки, що надають йому спеціальних властивостей (сплави ч.). Універсальний словник-енциклопедія
- чавун — КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний). Словник синонімів української мови
- чавун — Чаву́н, -ну́ (металу) і -на́ (посуду); -вуни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чавун — ЧАВУ́Н, ч. 1. род. у́. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. Тепер Україна виробляє чавуну майже вдвічі більше, ніж Англія, і значно більше, ніж Франція, Італія і Австрія разом узяті (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах