чавун

чаву́н 1

іменник чоловічого роду

посудина

чаву́н 2

іменник чоловічого роду

сплав

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чавун — див. ПОСУДИНА Словник синонімів Караванського
  2. чавун — (посуд), баняк, банячок, казан, казанець, казанок, казаночок, казанчик, чавунець, чавунок, чавунчик Словник синонімів Вусика
  3. чавун — I [чавун] -уна, м. (на) -ун'і, мн. -уни, -ун'іў (посуд) II [чавун] -уну, м. (на) -ун'і (метал) Орфоепічний словник української мови
  4. чавун — ЧАВУ́Н, ч. 1. род. у́. Сплав заліза з вуглецем та іншими елементами, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. Це були величні пам'ятники – з чавуну, з бронзи, з мармуру (С. Журахович); * У порівн. Остапове чоло сковане думками. Словник української мови у 20 томах
  5. чавун — ч. 1》 род. -у. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. 2》 род. -а. Посудина, горщик із такого сплаву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чавун — Сплав заліза з вуглецем (2,5-4,5%) та ін. елементами; ч. одержують з ч.-сирцю у спеціальних печах — вагранках; містить головним чином кремній, марганець, фосфор (чистий ч.), іноді ін. домішки, що надають йому спеціальних властивостей (сплави ч.). Універсальний словник-енциклопедія
  7. чавун — КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний). Словник синонімів української мови
  8. чавун — Чаву́н, -ну́ (металу) і -на́ (посуду); -вуни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. чавун — ЧАВУ́Н, ч. 1. род. у́. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. Тепер Україна виробляє чавуну майже вдвічі більше, ніж Англія, і значно більше, ніж Франція, Італія і Австрія разом узяті (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах