чавунка

ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм.

Залізниця.

[Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (М. Кропивницький);

[Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка – добра вигадка (В. Самійленко);

– Пішки прийшов, бо чавунки стоять... Горить усе навкруги... (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чавунка — чаву́нка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. чавунка — -и, ж., заст., розм. Залізниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чавунка — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, ЧАВУ́НКА заст., розм., ЧУГУ́НКА заст., розм., ШТРЕ́КА діал. З боку залізниці чути було гудки паровозів (Л. Дмитерко); Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці біжать у мрійну далечінь (В. Словник синонімів української мови
  4. чавунка — ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм. Залізниця. [Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (Кроп., П, 1958, 143); [Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка — добра вигадка (Сам. Словник української мови в 11 томах