чайковці

ЧАЙКО́ВЦІ, ів, мн.

Революційна народницька організація в Петербурзі в 1869–74 рр., члени якої були ініціаторами “ходіння в народ” (названа за прізвищем одного з її засновників – М. В. Чайковського);

// (з малої літери); одн. чайко́вець, я, ч. Члени цієї організації.

“Чайковці”, первісно гурток М. Натансона, В. Олександрова, М. Чайковського, в 1871році об'єднались із гуртком С. Перовської (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me