чайний

ЧА́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до чай 1–3.

Передгір'я Гімалаїв, де багато вологи і де родючі червоноземні ґрунти, мають сприятливі умови для вирощування чайного куща й інших цінних субтропічних і тропічних культур (з навч. літ.);

Артіль здала державі чайного листу 297 600 кілограмів і весь – першого сорту (І. Волошин);

// Стос. до вирощування чаю (у 1 знач.).

Ми заснували невеличку чайну плантацію – за вашою порадою й побажанням (Ю. Яновський).

2. Стос. до чаю (у 3 знач.); признач. для пиття чаю.

Сміливо переступив [Лейба] через поріг і на ступінь приступив до стола, на котрому стояв самовар та чайний посуд (І. Нечуй-Левицький);

Але після молока йому стало раптом холодно. Тоді він підійшов до чайного столика, попрохав чаю й почав пити його довго, з утіхою смакуючи кожень ковтень (М. Івченко).

3. у знач. ім. ча́йні, них, мн. Назва родини дводольних вічнозелених рослин (дерев або кущів), поширених у тропіках і субтропіках обох півкуль.

За класифікацією рослин камелія належить до родини чайних (з газ.).