1. Словник української мови у 20 томах

чан

ЧАН, а, ч.

Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку.

Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (А. Шиян);

Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (з наук. літ.);

Галина в брезентових рукавицях залізною ключкою вимішувала в чані брили старого асфальту (М. Зарудний);

На підвіконні, в містких чанах, дерев'яних рундуках покоївся сивий борошняний натрус (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чан — див. КАДІБ. Словник синонімів Караванського
  2. чан — див. діжка Словник синонімів Вусика
  3. чан — Кадовб, кадіб, кадуб, бишва, шаплик, див. резервуар, посуда Словник чужослів Павло Штепа
  4. чан — чан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. чан — -а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чан — ЧАН, а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку. Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (Шиян, Переможці, 1950, 25); Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (Свинар. Словник української мови в 11 томах