1. Словник української мови в 11 томах

чан

ЧАН, а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку.

Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (Шиян, Переможці, 1950, 25);

Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (Свинар., 1956, 247);

Галина в брезентових рукавицях залізною ключкою вимішувала в чані брили старого асфальту (Зар.. Світло, 1961, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чан — див. КАДІБ. Словник синонімів Караванського
  2. чан — див. діжка Словник синонімів Вусика
  3. чан — Кадовб, кадіб, кадуб, бишва, шаплик, див. резервуар, посуда Словник чужослів Павло Штепа
  4. чан — ЧАН, а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку. Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (А. Шиян); Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. чан — чан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. чан — -а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку. Великий тлумачний словник сучасної мови