1. Словник української мови у 20 томах

чапіння

ЧАПІ́ННЯ, я, с., діал.

Дія і стан за знач. чапі́ти.

Виснажене нерухливим чапінням у запічку, й постом, І ще повітрям душним у нездорових хатах, Тіло дитяче тремтить під тим подихом вітру зрадливим (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чапіння — Чапіння: — безнадійно-байдуже очікування чогось, бездіяльність [3] Словник з творів Івана Франка
  2. чапіння — чапі́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. чапіння — -я, с., діал. Дія і стан за знач. чапіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чапіння — ЧАПІ́ННЯ, я, с., діал. Дія і стан за знач. чапі́ти. Виснажене нерухливим чапінням у запічку, й постом, І ще повітрям душним у нездорових хатах, Тіло дитяче тремтить під тим подихом вітру зрадливим (Фр., XIII, 1954, 306). Словник української мови в 11 томах