чапрак

ЧАПРА́К, ЧЕПРА́К, рідко ЧАБРА́К, а́, ч.

1. спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб.

Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Якщо врахувати, що один чапрак важить до десяти кілограмів, то можна собі уявити, скільки фізичної праці мусили витрачати робітники (з газ.).

2. Вовняна підстилка під кінське сідло.

Умиюсь – дощами: утрусь – чапраком; А вичеше – терен колючий (Л. Боровиковський);

Для ознайомлення лишили Назруллу спочатку при штабі Кривоноса. Ходив біля коней, лагодив чапраки до сідел, стріляв з лука, яким володів досконало (Іван Ле);

Від стайні волікся за сірим жеребцем у яблуках, вхопившись за чепрак, Карпо й кричав: – Люди, ось Драчів жеребець... Пан переховував!.. (П. Панч);

На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо (Сл. Б. Грінченка).