1. Словник української мови в 11 томах

чапрак

ЧАПРА́К, а́, ч.

1. спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб.

Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Якщо врахувати, що один чапрак важить до десяти кілограмів, то можна собі уявити, скільки фізичної праці мусили витрачати робітники (Веч. Київ, 9.III 1961, 1).

2. Вовняна підстилка під кінське сідло.

Умиюсь — дощами: утрусь — чапраком; А вичеше — терен колючий (Бор., Тв., 1957, 88);

Для ознайомлення лишили Назруллу спочатку при штабі Кривоноса. Ходив біля коней, лагодив чапраки до сідел, стріляв з лука, яким володів досконало (Ле, Хмельницький, І, 1957, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чапрак — Чапра́к: — відлога, капюшон [51] — чепрак, попона [8] Словник з творів Івана Франка
  2. чапрак — ЧАПРА́К, ЧЕПРА́К, рідко ЧАБРА́К, а́, ч. 1. спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Словник української мови у 20 томах
  3. чапрак — чапра́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. чапрак — -а, ч. 1》 спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. 2》 Вовняна підстилка під кінське сідло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чапрак — Чапра́к, -ка́; -раки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чапрак — Чапрак, -ка м. Чепракъ. Стор. II. 165. Словник української мови Грінченка