1. Словник української мови в 11 томах

чаполоч

ЧА́ПОЛОЧ, і, ж. (Hierochloё R. Br.). Багаторічна трав’яниста злакова рослина; використовується в харчовій промисловості (при виготовленні горілки-зубрівки).

І знов лилася крізь вузьку шийку бурдюка пекуча горілка, з присмаком м’яти і чаполочі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 78);

На луках, у гаях квітують чаполоч, медунка, сон-трава (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаполоч — ЧА́ПОЛОЧ, ЧА́ПОЛОТЬ, і, ж., розм. Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових із довгим повзучим кореневищем, приємним запахом (росте на піщаниках, вирубках і галявинах, у соснових і мішаних лісах; використовується в харчовій промисловості)... Словник української мови у 20 томах
  2. чаполоч — ча́полоч іменник жіночого роду трав'яниста рослина Орфографічний словник української мови
  3. чаполоч — -і, ж. Багаторічна трав'яниста злакова рослина; використовується в харчовій промисловості (при виготовленні горілки-зубрівки). Великий тлумачний словник сучасної мови