чарколюб

ЧАРКОЛЮ́Б, а, ч., розм.

Той, хто любить випити спиртного.

Виставили [коньяк] тільки так, для годиться, про той випадок, коли хтось підсяде, а самі... аскети якійсь! Самому ж братись за пляшку просто незручно, ще подумають, що чарколюб (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарколюб — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  2. чарколюб — чарколю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чарколюб — -а, ч. Питущий чоловік; охочий випити чарку. Великий тлумачний словник сучасної мови