чарколюб
ЧАРКОЛЮ́Б, а, ч., розм.
Той, хто любить випити спиртного.
Виставили [коньяк] тільки так, для годиться, про той випадок, коли хтось підсяде, а самі... аскети якійсь! Самому ж братись за пляшку просто незручно, ще подумають, що чарколюб (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me