чарколюб

чарколю́б

-а, ч.

Питущий чоловік; охочий випити чарку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарколюб — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  2. чарколюб — ЧАРКОЛЮ́Б, а, ч., розм. Той, хто любить випити спиртного. Виставили [коньяк] тільки так, для годиться, про той випадок, коли хтось підсяде, а самі... аскети якійсь! Самому ж братись за пляшку просто незручно, ще подумають, що чарколюб (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. чарколюб — чарколю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови