1. Словник української мови у 20 томах

чародійниця

ЧАРОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж.

1. заст. Жін. до чароді́йник 1.

І прийшла та мить жадана, як побачила Оксана той дрімучий темний бір, де ніколи з давніх пір людське плем'я не ступало, чорних сосон не рубало, і пішла шукать в бору чародійницю стару (Н. Забіла).

2. перен. Жін. до чароді́йник 2.

Чародійниця співу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чародійниця — чароді́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. чародійниця — -і. 1》 заст. Жін. до чародійник 1). 2》 перен. Жін. до чародійник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чародійниця — ЧАРОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Жін. до чароді́йник 1. І прийшла та мить жадана, як побачила Оксана той дрімучий темний бір, де ніколи з давніх пір людське плем’я не ступало, чорних сосон не рубало, і пішла шукать в бору чародійницю стару (Забіла, У.. світ, 1960, 133). 2. перен. Жін. до чароді́йник 2. Словник української мови в 11 томах