чародійниця
ЧАРОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж.
1. заст. Жін. до чароді́йник 1.
І прийшла та мить жадана, як побачила Оксана той дрімучий темний бір, де ніколи з давніх пір людське плем’я не ступало, чорних сосон не рубало, і пішла шукать в бору чародійницю стару (Забіла, У.. світ, 1960, 133).
2. перен. Жін. до чароді́йник 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чародійниця — ЧАРОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Жін. до чароді́йник 1. І прийшла та мить жадана, як побачила Оксана той дрімучий темний бір, де ніколи з давніх пір людське плем'я не ступало, чорних сосон не рубало, і пішла шукать в бору чародійницю стару (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
- чародійниця — чароді́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чародійниця — -і. 1》 заст. Жін. до чародійник 1). 2》 перен. Жін. до чародійник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови