1. Словник української мови у 20 томах

чарчина

ЧАРЧИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що ча́рка 2.

Ямпольський [..] довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Я. Гримайло);

Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (А. Шиян);

[Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто задуб (М. Старицький).

◇ (1) Переки́нути чарчи́ну (д) див. перехиля́ти;

(2) Хильну́ти чарчи́ну (д) див. перехиля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарчина — див. чарка Словник синонімів Вусика
  2. чарчина — чарчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чарчина — -и, ж., розм. Те саме, що чарка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чарчина — перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Фразеологічний словник української мови
  5. чарчина — ЧАРЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ча́рка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна., але губить його чарчина (Грим., Подробиці.. Словник української мови в 11 томах
  6. чарчина — Чарчина, -ни ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238. Словник української мови Грінченка