чарчина

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський). переки́нути (хильну́ти) чарчи́ну. (Галушка:) Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги .. та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук); — Вип’ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарчина — див. чарка Словник синонімів Вусика
  2. чарчина — ЧАРЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ча́рка 2. Ямпольський [..] довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. чарчина — чарчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чарчина — -и, ж., розм. Те саме, що чарка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарчина — ЧАРЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ча́рка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна., але губить його чарчина (Грим., Подробиці.. Словник української мови в 11 томах
  6. чарчина — Чарчина, -ни ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238. Словник української мови Грінченка