1. Фразеологічний словник української мови

чарівний

як чарі́вна (чарівни́ча, чароді́йна і т. ін.) па́личка. Дуже легко, просто, швидко і т. ін. Обробка різними хімічними сумішами в спеціальних автоматах як чарівна паличка приносить речам “другу молодість” (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівний — (який виділяється красою) чарівливий, принадний, привабливий. Словник синонімів Полюги
  2. чарівний — (- силу) магічний, чародійний, ЧАРІВНИЧИЙ, р. урочий, (- слово) чародійський, що чарує, (як міра вияву) дуже <�на диво> гарний, неземний, небесний, принадний, чудовий, БЛИСКУЧИЙ, (куток) райський, (сон) дивний, загадковий, фантастичний... Словник синонімів Караванського
  3. чарівний — див. вродливий; хороший Словник синонімів Вусика
  4. чарівний — ЧАРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має магічну силу, є чарами (у 1, 2 знач.). Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку (Леся Українка); Чаклувала баба, готувала воду .. чарівну. Словник української мови у 20 томах
  5. чарівний — чарівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чарівний — -а, -е. 1》 заст. Який має магічну силу, є чарами (у 1, 2 знач.). || Наділений незвичайною силою впливу на природу і перебіг подій. || Який має великий вплив на свідомість людини, на її розвиток. Чарівна паличка. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чарівний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. чарівний — Чарівни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. чарівний — ЧАРІВНИ́Й, а́, е́. 1. заст. Який має магічну силу, є чарами (у 1, 2 знач.). Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку (Л. Укр., І, 1951, 409); Чаклувала баба, готувала воду.. чарівну. Словник української мови в 11 томах
  10. чарівний — Чарівний, -а, -е Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314. Словник української мови Грінченка