1. Словник української мови у 20 томах

чау-чау

ЧА́У-ЧА́У, невідм., ж.

Порода шпіцеподібних кімнатно-декоративних собак із довгою шерстю, здебільшого рудою.

Численним потомством обзавелася її [Руслана] собака Даша, чарівна істота невизначеної породи (Даша – помісь колі з чау-чау) (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чау-чау — невідм., ж. Порода шпіцеподібних собак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чау-чау — Порода собак з групи шпіців, виведена, найімовірніше, у Китаї; дорослий собака нагадує лева; шерсть густа, масть руда, чорна або біла; характерний фіолетовий язик. Універсальний словник-енциклопедія