чауш
ЧА́УШ¹, а, ч.
Правовий служитель, розпорядник у Туреччині.
Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком – нескореним вітром ханського роду (Іван Ле).
ЧА́УШ², у, ч.
Сорт столового винограду.
Листатий чауш, або “волове око”, як його в них звуть, буйно розрісся цієї весни, зав'язь на ньому багата, віщує добрі кетяги, великі грона (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чауш — ча́уш 1 іменник чоловічого роду, істота чиновник в Османській імперії іст. ча́уш 2 іменник чоловічого роду сорт винограду Орфографічний словник української мови
- чауш — I -а, ч. Правовий служитель, збирач податків, розпорядник у Туреччині. II -у, ч. Сорт столового винограду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком — нескореним вітром ханського роду (Ле, Хмельницький, І, 1957, 207). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови в 11 томах