1. Орфографічний словник української мови

чауш

ча́уш 1

іменник чоловічого роду, істота

чиновник в Османській імперії

іст.

ча́уш 2

іменник чоловічого роду

сорт винограду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком – нескореним вітром ханського роду (Іван Ле). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови у 20 томах
  2. чауш — I -а, ч. Правовий служитель, збирач податків, розпорядник у Туреччині. II -у, ч. Сорт столового винограду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком — нескореним вітром ханського роду (Ле, Хмельницький, І, 1957, 207). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови в 11 томах