чауш

ча́уш

I -а, ч.

Правовий служитель, збирач податків, розпорядник у Туреччині.

II -у, ч.

Сорт столового винограду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком – нескореним вітром ханського роду (Іван Ле). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови у 20 томах
  2. чауш — ча́уш 1 іменник чоловічого роду, істота чиновник в Османській імперії іст. ча́уш 2 іменник чоловічого роду сорт винограду Орфографічний словник української мови
  3. чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком — нескореним вітром ханського роду (Ле, Хмельницький, І, 1957, 207). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови в 11 томах