чауш
ча́уш
I -а, ч.
Правовий служитель, збирач податків, розпорядник у Туреччині.
II -у, ч.
Сорт столового винограду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком – нескореним вітром ханського роду (Іван Ле). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови у 20 томах
- чауш — ча́уш 1 іменник чоловічого роду, істота чиновник в Османській імперії іст. ча́уш 2 іменник чоловічого роду сорт винограду Орфографічний словник української мови
- чауш — ЧА́УШ¹, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком — нескореним вітром ханського роду (Ле, Хмельницький, І, 1957, 207). ЧА́УШ², у, ч. Сорт столового винограду. Словник української мови в 11 томах