чаювання
ЧАЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. чаюва́ти.
Микола кілька разів кликав, повідомляв, що чай вистигає, а їх щось не тягло до чаювання (Ю. Збанацький);
Через хвилину всі знову розсілися по своїх місцях, чаювання продовжувалось, але до попередньої теми не повернулись (О. Гуреїв);
Особливу увагу привертає [у місті Нара в Японії] храм Сайдайї, в якому існує дуже своєрідна церемонія чаювання (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чаювання — [чайуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- чаювання — чаюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чаювання — -я, с. Дія за знач. чаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чаювання — ЧАЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чаюва́ти. Микола кілька разів кликав, повідомляв, що чай вистигає, а їх щось не тягло до чаювання (Збан., Курил. Словник української мови в 11 томах