1. Словник української мови в 11 томах

чаювання

ЧАЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чаюва́ти.

Микола кілька разів кликав, повідомляв, що чай вистигає, а їх щось не тягло до чаювання (Збан., Курил. о-ви, 1963, 66);

Через хвилину всі знову розсілися по своїх місцях, чаювання продовжувалось, але до попередньої теми не повернулись (Гур., Життя.., 1954, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаювання — [чайуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. чаювання — ЧАЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чаюва́ти. Микола кілька разів кликав, повідомляв, що чай вистигає, а їх щось не тягло до чаювання (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. чаювання — чаюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. чаювання — -я, с. Дія за знач. чаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови