чаїтися
ЧАЇ́ТИСЯ, чаю́ся, чаї́шся, недок., розм.
Те саме, що таї́тися.
В діброві ще чаїлась ніч (М. Стельмах);
Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (С. Тудор);
За масивними мурами бернардинського монастиря чаїться безліч віковічних таємниць, радощів і скорбот пройдешніх поколінь (з газ.);
Загроза чаїлася не в утраті чималих матеріальних цінностей, а в безпечності, з якою свого часу на дитячому майданчику встановили списаний повітряний лайнер [..] (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чаїтися — див. ховатися Словник синонімів Вусика
- чаїтися — Чаюся, чаїшся, недок., розм. Те саме, що таїтися. Єси ти за крайокраєм, чаїшся од мого неоговтаного погляду, бо розпізнала: весь тягар розлуки побачення колись перебере. (П-1:91). Словник поетичної мови Василя Стуса
- чаїтися — чаї́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- чаїтися — чаюся, чаїшся, недок., розм. Те саме, що таїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чаїтися — ПРИЧАЇ́ТИСЯ (ховаючись від когось, постаратися бути непомітним), ПРИТАЇ́ТИСЯ, ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, ПРИНИ́ШКНУТИ. — Недок.: прича́юватися, чаї́тися, прита́юватися, таї́тися, прищу́люватися. Словник синонімів української мови
- чаїтися — ЧАЇ́ТИСЯ, чаю́ся, чаї́шся, недок., розм. Те саме, що таї́тися. Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (Тудор, Народження, 1941, 74)... Словник української мови в 11 томах