1. Словник поетичної мови Василя Стуса

чаїтися

Чаюся, чаїшся, недок., розм. Те саме, що таїтися.

Єси ти за крайокраєм, чаїшся

од мого неоговтаного погляду,

бо розпізнала: весь тягар розлуки

побачення колись перебере. (П-1:91).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаїтися — див. ховатися Словник синонімів Вусика
  2. чаїтися — ЧАЇ́ТИСЯ, чаю́ся, чаї́шся, недок., розм. Те саме, що таї́тися. В діброві ще чаїлась ніч (М. Стельмах); Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (С. Словник української мови у 20 томах
  3. чаїтися — чаї́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чаїтися — чаюся, чаїшся, недок., розм. Те саме, що таїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чаїтися — ПРИЧАЇ́ТИСЯ (ховаючись від когось, постаратися бути непомітним), ПРИТАЇ́ТИСЯ, ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, ПРИНИ́ШКНУТИ. — Недок.: прича́юватися, чаї́тися, прита́юватися, таї́тися, прищу́люватися. Словник синонімів української мови
  6. чаїтися — ЧАЇ́ТИСЯ, чаю́ся, чаї́шся, недок., розм. Те саме, що таї́тися. Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (Тудор, Народження, 1941, 74)... Словник української мови в 11 томах