1. Словник української мови у 20 томах

чванливо

ЧВАНЛИ́ВО.

Присл. до чванли́вий.

Селаброс надувся й почав чванливо говорити промову (І. Нечуй-Левицький);

– А у вас є гурток авіамоделістів? – чванливо кинула запитання Юлька (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чванливо — чванли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. чванливо — Присл. до чванливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чванливо — ЧВАНЛИ́ВО. Присл. до чванли́вий. Селаброс надувся й почав чванливо говорити промову (Н.-Лев., V, 1966, 188); — А у вас є гурток авіамоделістів? — чванливо кинула запитання Юлька (Донч., І, 1956, 75). Словник української мови в 11 томах
  4. чванливо — Чванливо нар. Чванно, важно. Словник української мови Грінченка