чванливо

Значення в інших словниках

1. чванливо — ЧВАНЛИ́ВО. Присл. до чванли́вий. Селаброс надувся й почав чванливо говорити промову (І. Нечуй-Левицький); – А у вас є гурток авіамоделістів? – чванливо кинула запитання Юлька (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
2. чванливо — Присл. до чванливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чванливо — ЧВАНЛИ́ВО. Присл. до чванли́вий. Селаброс надувся й почав чванливо говорити промову (Н.-Лев., V, 1966, 188); — А у вас є гурток авіамоделістів? — чванливо кинула запитання Юлька (Донч., І, 1956, 75). Словник української мови в 11 томах
4. чванливо — Чванливо нар. Чванно, важно. Словник української мови Грінченка