чваньковитий

ЧВАНЬКОВИ́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що чванли́вий.

Він сам був дуже чваньковитий і без церемонії скрізь хвалив сам себе (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Коли його обмаль – чваньковите золото просто непотріб (В. Земляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чваньковитий — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
  2. чваньковитий — чванькови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. чваньковитий — -а, -е, розм. Те саме, що чванливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чваньковитий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. чваньковитий — Чванькови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чваньковитий — ЧВАНЬКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чванли́вий. Він сам був дуже чваньковитий і без церемонії скрізь хвалив сам себе (Н.-Лев., IV, 1956, 71); *Образно. Всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Словник української мови в 11 томах
  7. чваньковитий — Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495. Словник української мови Грінченка