чваньковито
ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм.
Присл. до чванькови́тий.
Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (з думи);
– Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! – гукнув Клим чваньковито (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чваньковито — чванькови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- чваньковито — розм. Присл. до чваньковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чваньковито — ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий. Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (Укр.. думи.., 1955, 366); — Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! — гукнув Клим чваньковито (Н.-Лев., III, 1956, 351). Словник української мови в 11 томах