чваньковито
ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий.
Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (Укр.. думи.., 1955, 366);
— Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! — гукнув Клим чваньковито (Н.-Лев., III, 1956, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чваньковито — ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий. Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (з думи); – Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! – гукнув Клим чваньковито (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- чваньковито — чванькови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- чваньковито — розм. Присл. до чваньковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови