чеберяти
ЧЕБЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., чим і без дод., розм.
Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом.
[Галя:] Ой на горі гречка, Сидить зайчик, Він ніжками чеберяє! (М. Кропивницький);
Чепурна та гарна манісінька пташка по снігу ніжками чеберяє (О. Іваненко);
Зайченя .. хоч і тихесенько чеберяло по землянці, але міцно било долівку цурпалком хвоста (М. Стельмах);
* Образно. Вже од полів закрадався вечір і лагідним лисом чеберяв поміж тинами (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чеберяти — див. іти; танцювати; ходити Словник синонімів Вусика
- чеберяти — чеберя́ти дієслово недоконаного виду перебирати руками іногами розм. Орфографічний словник української мови
- чеберяти — -яю, -яєш, недок., чим і без додатка, розм. Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чеберяти — ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- чеберяти — ЧЕБЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., чим і без додатка, розм. Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом. [Галя:] Ой на горі гречка, Сидить зайчик, Він ніжками чеберяє! (Кроп. Словник української мови в 11 томах