1. Орфографічний словник української мови

чеберяти

чеберя́ти

дієслово недоконаного виду

перебирати руками іногами

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чеберяти — див. іти; танцювати; ходити Словник синонімів Вусика
  2. чеберяти — ЧЕБЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., чим і без дод., розм. Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом. [Галя:] Ой на горі гречка, Сидить зайчик, Він ніжками чеберяє! (М. Словник української мови у 20 томах
  3. чеберяти — -яю, -яєш, недок., чим і без додатка, розм. Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чеберяти — ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. чеберяти — ЧЕБЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., чим і без додатка, розм. Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом. [Галя:] Ой на горі гречка, Сидить зайчик, Він ніжками чеберяє! (Кроп. Словник української мови в 11 томах