чевріти
ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, недок., діал.
Чахнути (див. ча́хнути²).
– Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (І. Нечуй-Левицький);
Чевріє дитина (Сл. Б. Грінченка);
Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чевріти — див. хиріти Словник синонімів Вусика
- чевріти — че́вріти дієслово недоконаного виду чахнути діал. Орфографічний словник української мови
- чевріти — -ію, -ієш, недок., діал. Чахнути (див. чахнути II). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чевріти — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови
- чевріти — ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, діал. Чахнути ( див. ча́хнути²). — Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (Н.-Лев., III, 1956, 224); Чевріє дитина (Сл. Гр.); Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- чевріти — Чевріти, -рію, -єш гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка