чеглик

ЧЕ́ГЛИК, ЧЕ́ГЛОК, а, ч.

Лісовий хижий птах із темним, сизувато-бурим оперенням, який гніздиться на високих деревах (часто в старих воронячих або сорочачих гніздах) і живиться дрібними птахами та комахами; підсоколик.

[Чеглик (чеглок)] поширений у Евразії та Пн. Африці. В Україні гніздиться по всій території, крім степових районів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чеглик — че́глик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. чеглик — -а, ч. Лісовий хижий птах з темним, сизувато-бурим оперенням, який гніздиться на високих деревах (часто в старих воронячих або сорочачих гніздах) і живиться дрібними птахами та комахами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чеглик — ПІДСОКО́ЛИК (невеликий хижий птах родини соколових), ПІДСОКО́ЛИК-БІЛОЗІ́Р, ЧЕ́ГЛИК. Словник синонімів української мови
  4. чеглик — ЧЕ́ГЛИК, а, ч. Лісовий хижий птах з темним, сизувато-бурим оперенням, який гніздиться на високих деревах (часто в старих воронячих або сорочачих гніздах) і живиться дрібними птахами та комахами. Словник української мови в 11 томах